Складання зовніекономних контрактів

Складання зовніекономних контрактів

Поради щодо складання та усунення зовніекономічних контрактів

Порядок здійснення зовніекономної діяльності традиційно викликає чимало питань у суб'єктів господарювання.

На сьогодні до зовніекономічних договорів є ціла низка вимог. Одне з них, закріплене в Господарському кодексі України, — викладати умови договорів постачання відповідно до вимог Міжнародних правил спрощення термінів «ІНКОТЕРМС». До речі, воно згідно з ХК актуальне як для зовніекономічних договорів постачання, так і для внутрішніх договорів. Обов'язок використовувати Інкотермс у разі укладення суб'єктами господарювання України всіх форм власності доготів постачання товарів, зокрема зовніекономних, міститься також у чинному досі Вказівнику Президента «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.1994 No 567/94.

З огляду на наявність зазначених норм виникає питання: чи призведе спотворення Інкотермс під час складання зовніекономічного контракту до його бездіяльності? За словами Ярослава Свердличенко, справедлива практика схильна до того, що посилання на Інкотермс регулюється волею сторін і не є обов'язковою умовою договору. Якщо сторони прорекомендували у договорі всі умови, які вони вважають істотними, то правила Інкотермс не обов'язкові (писмо ВХСУ «Про деякі питання практики застосування норм Гражданського та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 No 01-8/211).
Як скласти контракт: Сила Церкви

Багато хто чув, але не все застосовують на практиці такий документ, як зближення Організації Об'єднаних Церкви про переговори міжнародного куплі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року ». Експерт рекомендує не забувати про її існування під час складання зовніекономних контрактів.

Якщо сторони спеціально не обмовили іншого в перекладі договору куплі-продажі товарів, що виникають між ними правовідношення будуть регулюватися правилами цієїневаства автоматично.

Як випливає з пункту 1 статті 1 годину, вона поширюється на угоди куплі-продажі товарів між сторонами, комерційні підприємства яких є в різних державах, коли ці держави є договореними країнами, або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовується право договореної держави. Жодних застереження про те, що цябухта застосовується тільки за узгодженням сторін, немає. Відповідно, якщо нічого іншого вкті не записано, то апріорі вона застосовується. Це обставино може принести сюрпризи: сторона, яка розраховувала на одне регулювання, може отримати в підсумку зовсім інше. Щоб унеможливити такий варіант розвитку подій, ми радимо звернути увагу на ст. 6 Congliani, що дає змогу сторонам виключити її застосування, і зробити в договорі відповідну застереження.
Форма зовніекономного контракту

З 2001 року форма зовніеконтракту (контракту) регулюється положенням про форму зовніекономічних договорів (контрактів), затвердженимном Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України No 201, де передбачено, що обов'язково має вказуватися у зовнішньоеконтракці. Відповідно до положенням це:

* назва та номер договору, дата та місце його виведення;
* Преамбула, де зазначається повне найменування сторін — учасників зовніекономічної операції та найменування документів, якими керуються контрагенти;
* предмет договору, у якому визначається товар (роботи, послуги) із зазначенням точного його найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, яка виконується;
* кількість і якість товару (об'єми виконання робіт, надання послуг);
* базові умови постачання товарів (відповідно до Інкотермса);
* ціна та загальна вартість договору (контракту);
* умови платежі;
* умови приймання-передавання товару (робот, послуг), зокрема терміни, місце фактичного передавання, товарозоброблювані документи;
* паковання та маркування товару;
* форс-мажерні обставини;
* санкції та рекламної реклами, де встановлюється лад застосування штрафних санкцій, гарантуючи збутків і виводячи рекламацій;
* регулювання розмов у судовому порядку, де визначається найменування суда або чіткі критерії визначення суда однієї зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також узгоджений сторонами вибір фізичного та процесуального права, , яка застосовуватиметься цим судом, і правил процедури судового регулювання;
* розташування, поштові та платіжні реквізити сторін.

Важливо, однак, пам'ятати, що перераховані умови отримують відображення у зовнішньоеконтракті (контракті) тільки в тому разі, якщо сторони контракту не прийшли до угоди про інший (п. 1 Покладення). Отже, якщо сторонам необхідно уникнути опису якихось із наведених умов у контракті, то їм необхідно прописати це в договорі прямим текстом.

Рекомендуємо дотримуватися всіх вимог положення, якщо йдеться про зобов'язання куплі-продажі. Якщо полягають інші угоди (комісіональні, договори куплі-продажі послуг тощо), то все-таки бажано доповнювати контракт фразою: до контракту не застосовуються правила Покладення про форму зовніеконтрактних договорів (контрактів), затвердженого ном Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України No 201.
Укладання зовніекономічного контракту: мова друг чи ворог?

Згідно з законом України «Про зовніекономічну діяльність» зовніекономічні договори мають укладатися двома мовами. На практиці дуже часто полягають не англо-українські, українсько-німецькі тощо. угоди, а англо-русські та російсько-німецькі тощо. А російсько-українські угоди взагалі майже не трапляються (зазвичай російська та українська сторони під час складання договору обмежується однією російською мовою). Виникає питання: чи може це вплинути несправжність укладеного контракту?

У судовій практиці, стверджує експерт, тексти контрактів російською мовою визнаються. Не вимагають їхнього переведення та банки. Згідно з п. 1.11 Інструкції щодо порядку контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженою постановою НБУ від 24.03.1999 No136 не перекладається українською мовою документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним її викладом українською (ростоком) мовою.

Випадки, коли держоргани намагалися визнати угоди, поміщені російською мовою, непридатними, були, але вони не досягли успіху.
Контракт зовніекономічної діяльності: щось нове про термін давності

Ще один цікавий нормативний акт, на який звернув увагу експерт, — цеncенція про спотворену давності в міжнародному куплі-продажі товарів 1974 року. Багато суб'єктів господарювання навіть не здогадуються про її існування. Водночас вона має важливе значення. Річ у тім, що зазначений міжнародний документ встановлює незвичний для нас термін спотвореної давності — чотири роки та застосовується у всіх випадках, коли сторони договору куплі-продажі в зрозумілій формі неткали її застосування. Цей момент важливий із погляду платопостачання, оскільки питання віднесення до валових товарів і витрат пов'язані з терміном спотвореної давності.